Після рішення НБУ по скасуваанню обмеження на встановлення курсу чи буде долар по 40 гривень - висновники експертів

Новости 21.05.2022

Національний банк України скасував обмеження на встановлення курсу, за яким банки продають готівкову валюту – дотепер він не міг відхилятися на понад 10% від офіційно встановленого регулятором. Також скасовано аналогічні обмеження на встановлення курсу, за яким банки списують з рахунків клієнтів кошти в гривні, якщо клієнти розраховуються гривневими картками за кордоном.

При цьому офіційний курс гривні до долара залишається фіксованим – на рівні 29,25 гривні за долар.

"Зняття обмежень на встановлення курсів, за якими банки продають валюту населенню, поліпшить умови роботи легальних суб’єктів ринку. Це сприятиме посиленню конкуренції, підвищенню ліквідності легального сегмента та зменшенню обсягу нелегальних операцій", – зазначив заступник голови НБУ Юрій Гелетій.

Крім того, НБУ тимчасово зменшив щомісячний ліміт на зняття за кордоном готівки з гривневих рахунків, відкритих в українських банках, до 50 тис грн в еквіваленті зі 100 тис грн, як було дотепер. Регулятор вважає, що це дозволить знизити ризики непродуктивного відпливу капіталу, зменшити можливості для спекуляцій та обходу валютних обмежень, а відтак "захистити міжнародні резерви України".

Водночас ліміт на зняття готівки з валютних рахунків незмінний – 100 тисяч грн. Зміни не стосуються використання карток за кордоном для оплати товарів чи послуг.

Національний банк також заборонив банкам проводити операції, що порушують вже запроваджені обмеження або сприяють їхньому уникненню. Наприклад, переказувати кошти з метою надання кредитів нерезидентам (крім фінансових установ), надавати кредити юрособам у гривні для погашення кредитів в іноземній валюті, а також змінювати валюту виконання кредитних договорів, укладених з юрособами (крім банків), з іноземної валюти на гривню.

Сергій Васьков, управляючий партнер в ЕСКА Капітал:

Критикувати Нацбанк, регулятора фінансового ринку, під час війни — дурна справа. Бо ніколи не знаєш, який крок був би кращим. Але те, що зробив НБУ — дивний крок.

З одного боку послаблення регуляції валютного ринку вирівняли умови для небанківських обмінників та банків, що певною мірою справедливо. Але з іншого боку, це створить масу незручностей для українських переселенців.

Понад 6 млн людей виїхало за кордон. Багато з них отримували гроші на гривневі картки та розплачувалися ними в Європі. Фіксований курс був для них стимулом тримати свої гроші саме у гривні на картах українських банків. А для банків це була безкоштовна ліквідність.

Послаблення Нацбанку цей стимул прибере. Багато хто замислиться про переведення грошей у готівкову форму. У долар/євро. І вигідніше буде передавати готівку через кордон (таких коридорів багато), ніж тримати на картках. Чи не є це пострілом українській банківській системі у ногу? Час покаже.
Банківська система вимагає більш комплексного кризового підходу, ніж є зараз. Уряд довгий час вдавав, що нічого не відбувається і все нормально. Запускалися нові “цікаві” програми. Наприклад, — програма кредитування аграріїв під 0%.

Хороша ідея! От тільки кредити, які були видані раніше не під 0%, — не обслуговуються. Понад 60-70% банківських кредитів зараз не обслуговуються. А платити гроші депозитним вкладникам якось треба. З чого банки платять ці гроші?

Якщо говорити про державні банки, всі вони можуть бути докапіталізовані (що абсолютно несправедливо і дискримінаційно до приватних банків), і платити відсотки з податків тих небагатьох платників, які ще залишилися або з додаткової емісії…

Державі варто було б замислитися не про валютні послаблення, і не про нові програми під 0%, а що робити з кредитними портфелями банків. Як вирівняти ситуацію і як передбачити систему компенсації для бізнесу. Бо 49% бізнесу — не працює.

Можна було б допомогти їм зі сплатою відсотків чи врегулювати питання із кредитами. Найближчим часом ці питання стоятимуть дуже гостро.
Будь-яка лібералізація зараз — дуже ризикована справа, тому що ситуація не нормалізувалася. Чомусь у чиновників є враження, що якщо відкрилися кав'ярні і можна замовити доставку квітів, то все працює. Це не так.

Лібералізація не завжди розумно. Як показав кейс зі звільненням автомобілів від розмитнення (навіщо це було робити? Не зрозуміло). Наразі саме держава повинна відігравати роль лідера економіці. Тому що немає ринку як такого.

Илья Несходовский, директор Інститута соціально-економічної трансформації:

Схему, як можна заробити на курсовій різниці між офіційним курсом і курсом обмінника я придумав ще в березні місяці, як тільки запрацював PayPal і це без виїзду за кордон, але не скористався нею, бо вважаю неприпустим таким чином заробляти на війні і це без виїзду за кордон.

Запропоновані рішення закривають схему, але не повністю, вона стає трохи складніше і лише для тих хто краще знайомий з фінтехом, але не закриває. Тому рішення підтримую, але воно половинчате. Нащо ставити сотні заплаток і бити по українській економіці, для того, щоб підтримати імортерів, замість того, щоб об'єктивно девальвувати гривню на умовних 10%, встановивши валютний коридор.

Крім цього це рішення без верхнього обмеження спровокує паніку і попит на готівкову валюту зросте і ми реально побачимо курс 40, правда недовго. І ще, у мене постійне відчуття, що про економіку взагалі ніхто зараз не думає, а це фундамент всієї стабільності, без неї банківська система ніщо.

Гліб Вишлінський, виконавчий директор Гліб Вишлінський Очолює Центр економічної стратегії:

Влада, схоже, не розуміє, що громадяни після 24 лютого сегментувалися на дуже багато абсолютно інших, ніж раніше, груп. І рішення мають абсолютно неочевидний для тих, хто їх приймає, вплив.

Сотні тисяч у війську і живуть за його законами. Не є активними споживачами товарів та послуг.

Мільйони за кордоном, з них частина з дітьми, частина зі старенькими, частина сама, частина працює, частина на соцвиплатах, частина живе на грошах з України.

Ще мільйони внутрішньо переміщені. В когось є нормальне житло безкоштовно, в когось за гроші, в когось його немає, в когось на новому місці є робота, в когось нема.

Більшість у відносно спокійних регіонах, але мільйони поруч з фронтом.
Ситуації жінок, чоловіків, пенсіонерів, сімей з дітьми радикально відрізняються між собою і за різницею від довоєнного стану.

Це означає, що для кожного рішення потрібно спитати (або хоча б поставити себе на місце) представника кожного з цих сегментів. Бо інакше будуть провали.

Просимо про фінансову допомогу для інформаційної боротьби з російськими окупантами: 4441 1144 1008 2620 або PayPal: info@apravda.com