15 листопада 2024 року суддя Калинівського районного суду Вінницької області Назар Карнаух, розглянув та задовольнив самовідвід судді Калинівського районного суду Вінницької області Юрія Аліменко від розгляду клопотання старшого слідчого Калинівської поліції СВ ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, яке погодженого прокурором Калинівського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області, про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою журналіста Сергію Медянику у кримінальному провадженні за № 12021025220000085 від 03 серпня 2021 року.
Цікаво, що згідно Ухвали судді Карнауха, він наказав передати клопотання щодо затримання журналіста Медяника до канцелярії Калинівського районного суду Вінницької області для його повторного автоматизованого розподілу і якимось дивним чином, це клопотання 18 листопада 2024 року потрапило саме до судді Карнауха.
У Калинівському суді увесь час було лише 3 судді і кожний вже по кілька разів розглядав клопоатння поліції та прокуратури на затримання журналіста Медяника та відмовляли в цьому. Тому можливо не просто так, у вересні 2024 року, у Калинівському суді з’явився суддя Назар Карнаух, який до цього працював в Офісі генрального прокурора.
Назар Карнаух ще у 2019 році пройшов конкурс на посаду судді, але за ці усі роки так і не був призначений. Тоді навіщо, Карнаух полишає перспективну роботу у Києві і іде на перефірію, до Калинівського райсуду, який знаходиться на стадії ліквідації? Нагадаю, що його призначив своїм Указом диктатор Зеленський, який був обраний президентом, але у 2024 році його повноваження спливли. Навіщо Зеленському так закортіло призначити Карнауха суддею, який просидів на лавці запасних увесь президентський срок Зеленського?
Можливо відповідь криється в тому, що йому було надано наказ запроторити журналіста Сергія Медяника у в’язницю? Можливо саме для цього було влаштовано “карусель”? Бо коли поліція та прокуратура подавала клопотання щодо журналіста Медяника, через авторозподіл вони потрапили до незручних суддів Аліменко та Сєліна. Тому суддя Карнаух затвердив самовідвід судді Аліменко, щоб клопотання щодо журналіста Медяника потрапило саме до судді Карнауха?
Поки багато питань і замало відповідей, але колектив редакції “Актуальна Правда” вірить у закон і справедливість, тому є впененість, що усі хто переслідує та здійснює тиск на журналіста Сергія Медяника, отримають покарання!
Журналіст-розслідувач Сергій Медяник ще у 2021 році, на мітингу Офісу президента Зеленського, прямо заявив про політичне переслідування з боку української влади, яка організувала стеження і сфабрикувала три кримінальні справи проти нього, щоб закрити рот вільним медіа.
Ця справа стосується розкрадання шпиталю ветеранів війнии та корумпованних патрульних поліцейських на Вінниччині, які незаконно зупиняли автомобілі редакції “Актуальна Правда” по наказу політичної еліти Вінницької області. Тому клопотання про арешт та відправку у СІЗО журналіста Сергія Медяника – результат результат фабрикації кримінального переслідування проти журналіста-розслідувача Сергія Медяника як представника вільних ЗМІ.
А фейкові “підозри” підписала прокурорша Бондарук Ірина Анатоліївна, яка отримувала грамоту від тодішнього голови Вінницької обласної держадміністрації Сергія Борзова, що входить у найближче оточення президента Зеленського. Колектив редакції “Актуальна Правда” вимагає від диктатора України Володимира Зеленського припинити політичне переслідування журналіста Сергія Медяника.
Колектив редакції “Актуальна Правда”, вважає, що всі події, які відбуваються у стінах поліції, прокуратури та Калинівського суду, це переслідування журналіста Медяника Сергія Вікторовича з метою тиску та намаганням затулити рота незалежним журналістам, які єдині пишуть правду про стан речей в Україні. Тому, текст, який Ви прочитаєте далі, слугує поясненням.
06.10.2021 року, слідчий суддя Аліменко Юрій Олександрович виніс Ухвалу, якою зобов’язав дізнавача СД ВП №1 Хмельницького РВП ГУНП у Вінницькій області вирішити клопотання згідно КПК. Це клопотання було подано адвокатом Кононець щодо закриття кримінального провадження №12021025220000085 відносно журналіста Медяника Сергія Вікторовича. Але дізнавач звільнився з поліції, Ухвала суду не була виконана, кримінальне провадження не було закрите.
Ця Ухвала судді Аліменко Ю.О. зламала всі плани щодо переслідування журналіста Сергія Медяника, яким особисто керували тодішній начальник ГУНП у Вінницькій області Іван Іщенко та керівник Вінницької обласної прокуратури Олександр Бутович. Тому Іван Іщенко, наприкінці жовтня 2021 року, ініціював зустріч з журналістом Сергієм Медяником у Києва, за адресою Предславинська 43/2, на якій запевнив, що хоче закрити кримінальне провадження проти журналіста Медяника. На питання журналіста Медяника, чи турбує Іщенка розслідування ДБР щодо незаконних дій поліції під час затримання Медяника, здійснених за його наказом, Іщенко відповів: “З ДБР у Вінниці ми дружимо, у нас там усе добре”.
У грудні 2021 року, на стоянці біля стадіону Олімпійський у Києві, 6 поліцейських Вінницької області разом з двома понятими – працівниками футбольного клубу “Шахтар” (власник олігарх Ахметов), оточили журналіста Сергія Медяника. Так як щодо Медяника не було здійснено затримання, Медяник пішов, а коли повернувся до свого авто, то побачив якісь папірці на лобовому склі, які Медяник викинув у смітник.
У 2022 році, поліція та прокуратура 4 рази подавали у Калинівський районний суд Вінницької області, клопотання щодо запобіжного заходу – СІЗО щодо журналіста Сергія Медяника. Усі 4-и рази слідчий суддя Аліменко Юрій Олександрович їм відмовляв. При цьому слідчий поліції офіційно був повідомлений, що Медяник С.В. у 2022 році переніс операцію по видаленню доброякісних пухлин.
У 2023 році поліція та прокуратура подала знову клопотання на запобіжний захід, щоб запроторити журналіста Сергія Медяника у СІЗО. Це клопотання слухалось півроку, адвокат Лариса Криворучко виявила кілька порушень з боку поліції та прокуратури і у результаті, слідчий суддя Сєлін Євген Валерійович відмовив і зазначив, що спосіб вручення підозр журналісту Сергію Медянику не відповідає закону. У апеляційному суді, це було підтверджено. Далі наводимо цитату з Ухвали слідчого судді Сєліна Є.В. від 16.05.2023 року:
“Слідчим суддею встановлено, що в даному кримінальному провадженні слідчий за погодженням із прокурором вже вчетверте звертається до суду із клопотанням про дозвіл на затримання Медяника С.В. з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, які за формою та змістом є ідентичними, та мають одні й ті самі підстави. Обставинам та фактам, які зазначені в цьому клопотанні, як підставам для затримання Медяника С.В. з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вже неодноразово надавалась відповідна правова оцінка, зокрема: ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_15 від 13.12.2021 року у справі № 132/2546/21, якою відмовлено у задоволенні клопотання начальника СД відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_16 про здійснення приводу підозрюваного для проведення з ним слідчих дій – допиту в якості підозрюваного, поданого в рамках кримінального провадження № 12021025220000085 від 03.08.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.296, ч.1 ст.343 КК України /а.с.171-172 т.2 матеріалів кримінального провадження/; ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_15 від 17.01.2022 року у справі № 132/2546/21, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_17 про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою Медяника С.В., поданого в рамках кримінального провадження № 12021025220000085 від 03.08.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.296, ч.1 ст.343, ч.2 ст.383 КК України /а.с.30-32 т.3 матеріалів кримінального провадження/; ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_15 від 01.08.2022 року у справі № 132/2546/21, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою Медяника С.В., поданого в рамках кримінального провадження № 12021025220000085 від 03.08.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.296, ч.1 ст.343, ч.2 ст.383 КК України /а.с.102-104 т.3 матеріалів кримінального провадження/; ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_15 від 07.11.2022 року у справі № 132/2546/21, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою Медяника С.В., поданого в рамках кримінального провадження № 12021025220000085 від 03.08.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.296, ч.1 ст.343, ч.2 ст.383 КК України /а.с.170-173 т.3 матеріалів кримінального провадження/, які не були оскаржені в апеляційному порядку та набули законної сили. Обставини, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Нових обставин та фактів, як підстав для затримання ОСОБА_6 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, які б не була надана відповідна правова оцінка вищевказаними ухвалами слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_15 , клопотання, яке є предметом даного розгляду, не містить взагалі. З матеріалів кримінального провадження встановлено, що після постановлення ухвали слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_15 від 07.11.2022 року у справі № 132/2546/21, якою було відмовлено у наданні дозволу на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою Медяника С.В., через відсутність правових підстав для цього, слідчим СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП України у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 були лише формально винесені: постанова від 07.11.2022 року про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного у розшук /а.с.160-167 т.3 матеріалів кримінального провадження/; постанова від 19.12.2022 року про відновлення досудового розслідування /а.с.190-192 т.3 матеріалів кримінального провадження/; постанова від 19.12.2022 року про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного у розшук /а.с.204-211, 216-219 т.3 матеріалів кримінального провадження/; постанова від 23.01.2023 року про відновлення досудового розслідування /а.с.222-224 т.3 матеріалів кримінального провадження/; постанова від 23.01.2023 року про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного у розшук /а.с.232-239 т.3 матеріалів кримінального провадження/.
Разом з тим, слідчий суддя не може вважати, як доказ переховування Медяника С.В. від органів досудового розслідування – постанови про зупинення досудового розслідування та оголошення у розшук від 07.11.2022 року, 19.12.2022 року, 23.01.2023 року, так як саме лише існування вказаних постанов не може слугувати доказом переховування Медяника С.В. від органів досудового розслідування та суду, оскільки згідно статті 281 КПК України для оголошення особи у розшук має існувати сукупність певних обставин, зокрема набуття статусу підозрюваного та неодноразові неявки без поважних причин на виклик слідчого, прокурора, про які особа була належним чином та в передбаченому законом порядку повідомлена, проте дані обставини не знайшли свого підтвердження як в ході попередніх судових процесах (ухвали слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_15 від 13.12.2021 року, 17.01.2022 року, 01.08.2022 року, 07.11.2022 року), так і під час розгляду даного клопотання. Окрім цього, зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного Медяника С.В. у розшук в даному кримінальному провадженні, на переконання слідчого судді, яке ґрунтується виходячи з досліджених матеріалів кримінального провадження, було викликане не необхідністю здійснення заходів з метою встановлення місцезнаходження Медяника С.В. та його затримання, а виключно через недопущення пропуску строку досудового розслідування. Слід також зауважити, що подання вчетверте клопотання для вирішення питання про дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_6 для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке вже неодноразово вирішувалось слідчим суддею, за відсутності інших підстав або нових обставин, може свідчити про зловживання слідчим, прокурором процесуальними правами, що є недопустимим, і має наслідком в майбутньому залишенню без розгляду або поверненню такого клопотання”.
Також 19.02.2024 поліція та прокуратура знову до суду подали клопотання з вимогою надати дозвіл на арешт журналіста Сергія Медяник з переміщенням його до тюрми, але суддя Павленко Ігор Васильович виніс Рішення про відмову.
Важливо зрозуміти, що кримінальні провадження щодо журналіста Медяника, є помстою за його журналістську діяльність та має на меті психологічного тиску журналіста Медяника, щоб він не міг проводити розслідування щодо корупційної діяльності політичної еліти Вінницької області та корупції команди диктатора Зеленського. Тому ми стисло наводимо передісторію, чому це кримінальне провадження з’явилося.
У серпні 2021 року, журналіст редакції “Актуальна Правда” Сергій Медяник, приїхав до міста Вінниця, за запрошенням місцевих мешканців, які приймали участь у Другій світовій війні та АТО (війні з Росією). Вони пожалілися, що у місцевому шпиталі “Комунальне некомерційне підприємство “Вінницький обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Вінницької обласної Ради” систематично розкрадаються кошти на лікування. Поспілкувавшись з людьми, виявилось, що Володимир Гройсман (він зараз не займаючі жодної посади, контролює Вінницьку область), який з 26 березня 2006 до 27 лютого 2014 займаючи посаду Вінницького міського голови, своїм особистим розпорядженням, у 2013 році, роздербанив частину земель, які були надані для шпиталю. На цій привласненій землі були побудовані елітні будинки, у тому числі родичів Гройсмана, місцевої політичної еліти та головного лікаря шпиталю ветеранів. Проаналізувавши політичну картину Вінницької області, ми зробили висновок, що на сьогоднішній день, особиста партія Гройсмана: “Українська Стратегія Гройсмана”, контролює всі важелі впливу у регіоні. Голова Вінницької обласної ради 8 скликання є Соколовий Вячеслав Петрович, він став депутатом від партії “Українська Стратегія Гройсмана”. Важливо розуміти, що у березні 2014 року Соколовий був призначений першим заступником прокурора Вінницької області, з квітня 2014 по вересень 2019 року – обіймав посаду прокурора Вінницької області. Отже Соколовий має відповідні зв’язки та важелі впливу на прокуратуру, поліцію та ДБР Вінницької області. Потрібно розуміти, що шпиталь, щодо якого журналіст Медяник проводив розслідування, підпорядковується Соколовому.
Нагадаємо, що Гройсман був фігурантом кримінальної справи, яку розслідувало Національне антикорупційне бюро України, щодо отримання хабаря за призначення керівника державної компанії “Укрбуд”, по цій же справі проходив Олег Татаров, який відповідає у офісі президента Зеленського за координацію всіх силових установ України. Паралельно Татаров є адвокатом олігарха Ахметова, якому приписують спонсорування партії Гройсмана. Обидва, Татаро та Гройсман, якимось чудом, уникли покарання, а НАБУ та САП більше не розслідує справу щодо них, але з обранням президентом США Трампа, для них вже скоро усе зміниться і вони отримають покарання.. Важливо розуміти, що начальником Головного слідчого управління Національної поліції України є Максим Цуцкірідзе – кум Татарова. Нагадаємо, що понятими слідчий Мельник отримав з клубу “Шахтар”, яким володіє Ахметов.
Начальником слідчого управління Національної поліції у Вінницькій області є Олександр Солдатов, який за часів Януковича сфабрикував кримінальну справу проти місцевого правозахисника Дмитра Гройсмана та довів його до смерті. Солдатов тоді бу слідчими і виконував наказ від керівництва, щоб помститися правозахиснику, за те що той розкрив правду, про те як поліція торгує людьми. Він не поніс жодного покарання, тому згоден виконувати будь-які злочинні наказа та фабрикувати кримінальні справи.
В день приїзду журналіста Сергія Медяника до міста Вінниця (03.08.2021 року), редакційне авто їхало по трасі з Києва і біля Калинівки ії зупинив Завальнюк Сергій Юрійович – інспектор взводу №2 роти № 3, згодом на це місце приїхало ще 4 екіпажі патрульної поліції та СОГ. Вони тримали журналістів на трасі кілька годин і було зрозуміло, що їм була надана команда з боку керівництва, максимально часу затримати журналістів, щоб вони запізнилися на мітинги. Коли 8 патрульних вичерпали усю фантазію, з якою метою вони затримують авто редакції “Актуальна Правда”, вони побажали “Щасливої дороги”, при цьому до журналіста Медяник з боку поліції не було ніяких претензій.
Згодом, запізнившись на 1,5 години, біля шпиталю у Вінниці було проведено мітинг, де мав виступ журналіст Медяник. Далі ветерани почали проводити мітинг біля будівлі в якому знаходився Сергій Борзов – тоді голова Вінницької обласної адміністрації та Вінницька обласна рада де знаходиться кабінет Соколового. Нагадаємо, що Сергій Борзов має дружину, народну депутатку Ірину Борзова, у якої батько Баруля,дав першу роботу у Москві молодому клоуну Зеленському. А зараз Баруля є співвласником “Ліги Сміху” – особистого бізнес-проекту президента Зеленського.
Під час проведення мітингу, його оточили поліцейські роти особливого призначення “ТОР” у кількості 50 чоловік, потім приїхало 20 бійців батальйону особливого призначення поліції Вінницької області, вони були озброєні автоматами. Бійці спецзагону, схопили журналіста Сергія Медяника та вивезли за 30 кілометрів у поліцію міста Калинівка, при цьому не повідомили про його права та не оформили протокол затримання. У поліції Калинівки, Сергія Медяника протримали 3 години у громадській приймальні разом з дізнавачем, в цей час спецзагін у кількості 20 бійців з автоматами оточили будівлю поліції. Коли спливло 3 години адміністративного арешту, журналіст Сергій Медяник, запитав у бійця спецзагону, чи він вільний, той відповів, що підстав його тримати вже нема. Журналіст Сергій Медяник вийшов на вулиці, та побачив, як редакційне авто, яке стояло біля Калинівського суду, спочатку заблокувало таксі (цим авто керував один з понятих), а по боках вишикувалися співробітники поліції цього Калинівського відділу у кількості 50 чоловік. Потім таксі відігнали і редакційне авто було заблоковано поліцейськими авто. Це усе дійство тривало 5 годин. Згодом поліцейські щось розповідали на камеру та приклеїли до скла авто два папірці, на яких було написано, що це підозри за двома кримінальними справами щодо журналіста Сергія Медяника. Журналіст Сергій Медяник повернувся у Київ, винайняв адвоката, який подав скаргу у суд, з проханням закрити кримінальну справу, бо якщо за 20 днів у кримінальному проступку не проходить слідчих дій, то згідно КПК поліція повинна закрити справу. Слідчий суддя Аліменко видав рішення, щоб поліція розібралась згідно закону.
Редакція “Актуальна Правда” подала заяву про злочин поліцейських Вінницької області до ДБР та Офісу генерального прокурора, було розпочато кримінальне провадження, яке не була розслідуване. Також ми провели журналістське розслідування щодо поліції Вінницької області і виявили, що їх керівник Іщенко керував тітушками 2 травня 2014 року, які у центрі Одеси вбивали активістів Євромайдану. Також стало відомо, що Іщенко систематично фальсифікував кримінальні справи проти журналістів та громадських активістів під час служби у поліції Одеської області.
Колектив редакції “Актуальна Правда” вважає, що проти журналіста Сергія Медяника, сфальсифіковано кримінальну справу, його звинувачують, що він написав заяву про злочин на патрульного поліцейського Сергія Завальнюка, бо вбачав у його діяльності корупцію. Державне Бюро Розслідувань у Вінниці провело перевірку і не виявило, що цей патрульний корупціонер. Потім ДБР у Вінниці, передало лист за підписом Сергія Гупяка (колишній керівник четвертого слідчого відділу з дислокацією у місті Вінниці, а зараз заступник голови НАЗК) до ГУНП у Вінницькій області, що вони не виявили злочину. Це вже є ознакою корупційної змови керівництва ДБР та поліції, бо правоохоронні органи повинні згідно законодавства, розпочати досудове розслідування протягом 24 годин після написання заяви про злочин, вони не мають права проводити перевірки заяви.
Важливо, що патрульний поліцейський Завальнюк (на підставі його рапорту були розпочаті перші дві криміналбні справи проти журналіста Сергія Медяника), у 2012 році, коли він працював у столовій місцевої в’язниці, було засуджено за ДТП з тяжкими наслідками, але він по факту жодного покарання не отримав, бо жодного дня не провів у в’язниці, що може свідчити, про дачу хабара прокуратурі та суддям. А у 2023 році, щодо нього було рішення суду про корупційні діяння, бо патрульний Завальнюк працював таксистом, а це заборонено законом.
Важливо зрозуміти, що 3-ю підозру було здійснено з метою збільшення тяжкості кримінальної справи щодо журналіста Сергія Медяника. Бо до цього, щодо Медяника було 2 підозри, за статтями, які є проступками. А після того, як Гупяк передав лист до поліції, щодо Медяника вже висунули підозру, як “тяжку статтю”, бо за версією поліції, Медяник написав заяву про корупційний злочин патрульного, здійснив хибний донос про корупцію, тобто за це передбачене збільшене покарання. Отже Гупяк, добре розумів, що його дії призведуть до посилення переслідування журналіста Сергія Медяника і свідомо допоміг поліції і прокуратурі сфальсифікувати проти журналіста Медяника 3-ю кримінальну справу.
Колектив редакції “Актуальна Правда” провів мітинги у грудні 2021 та у січні 2022 року, та надавали офіційні звернення до Офісу президента Зеленського, Офісу генпрокурора Венедиктової, МВС Монастирського, ДБР Сухачова, народних депутатів відповідного профільного комітету. Але переслідування та тиск не було припинено. А тепер вже переслідують і інших членів редакції.
Одночасно з початком тиску у 2024 році, на редакцію “Бігус Інфо”, почалася атака на редакцію “Актуальна Правда”. 25 січня 2024 року, до матері Сергія і Костянтина Медяників – співзасновників “Актуальної Правди”, яка мешкає у містечку районному центрі Харківської області, завітав чоловік, який не представився, та повідомив, що ії син Сергій Медяник знаходиться у розшуку поліції. Звісно у жінки, якій зараз 74 роки, піднявся тиск і вона добу не мала змоги встати з ліжка через хвилювання. Тобто, цю людину, спеціально було відправлено, як кур’єра для здійснення психологічного тиску.
1 лютого 2024 року, дві людини у цивільному, приїхали до міста Харків, до будинку, де раніше мешкали бабуся та дідусь Сергія і Костянтина Медяників – співзасновників “Актуальної Правди”. Будиночок на 60 квадратних метрів, побудований після Другої світової війни, зараз оформлений на Костянтина Медяника. Ці чоловіки почали гатити по воротах сусідніх будинків. До них виходили сусіди, і ці чоловіки показували фотограції журналіста Сергія і Костянтина Медяників та казали, що вони зараз у розшуку поліції у зв’язку (далі цитата): “Вони перейшли дорогу серйозним людям”. До редакції “Актуальна Правда” передали фото чоловіка, який приїздив до будинку Костянтина Медяників, ми зробили відповідний запит до поліції та прокуратури, але у порушення законодавства, відповідь так і не надійшла. Потрібно зрозуміти. що Костянтин Медяники жодного стосунку до кримінального провадження № 12021025220000085 не має. Тобто поліцейські свідомо перевищили службові повноваження задля психологічного тиску на журналіста Сергія Медяника.
ДОВІДКА: Журналіст Сергій Медяник, у 2014-15 роках, у містах Прага та Рига, пройшов навчання за програмою Державного департаменту США “TechCamp”, де лекцію читав Ентоні Блінкен, тоді він був заступником держсекретаря США. Також Сергій Медяник є випускником програми Open World Конгресу США 2016 року за програмою боротьби з корупцією. Журналіст Костянтин Медяник є випускником Deutsche Welle Akademie. Обидва випускники провідної журналістської організації Internews. Редакція “Актуальна Правда” була заснована у 2010 році трьома учасниками: Сергієм Медяником, Павлом Петрушко та Костянтином Медяником. Редакція “Актуальна Правда” не мала і не має фінансування від олігархів або політиків. Після приходу до влади в Україні кривавого диктатора Януковича, стало зрозуміло, що в Україні настали темні часи і є потреба в журналістах, які будуть розповідати суспільству про злочини банди Януковича, хоча до цього жоден співзасновник “Актуальної Правди” не займався професійно журналістикою.
У 2010 році було створено сайт www.apravda.com, та зареєстровані у Міністерстві юстиції інформаційне агентство і громадська організація. Наша місія – боротьба за демократію в Україні. Наша редакція вже 14 років, проводить журналістські розслідування щодо корупційної діяльності чиновників України. З 2014 року ми активно висвітлюємо війну з Росією. Ми допомагаємо нашим читачам та глядачам боротися за їх права, які порушують державні службовці, правоохоронці та суди. Нашу редакцію, було знищено у березні 2022 року російськими ракетами у Києві: Моторошні кадри розбомбленного російськими ракетами офісу редакції “Актуальна Правда”: